Я знову відхилив черговий квест,

Що між думок в перші ряди продерся –

Скипів мій мозок, заявив протест,

Що слухаю поради тільки серця.

Я мусив з ним піти на компроміс

(Попробуй сперечатись з інтелектом),

І центр управління переніс

У сектор, що керований адептом.

Тепер моє життя в його руках –

Я роблю все, що мозок зажадає.

Він мною, поборовши мій же страх,

Немов маріонеткою гойдає.

Я схильний став до різних авантюр,

До витівок також з’явивсь запал.

Як в жебрака забрав пачку купюр,

То зрозумів – я навіть екстремал!

Життя моє перетворив в пригоду!

Аж бризкає в мені адреналін,

Коли долаю нову перешкоду

Й не думаю при цім про вазелін.

Логічний хід думок побудував,

Все посплітав в один єдиний колос,

Та раптом якось запеленгував

Захриплий і ледь чутний серця голос.

В ту саму мить відразу припинив

Той "інтелектуальний ренесанс",

Побачив перед ким я завинив,

Порушивши встановлений баланс.