Коли ви удвох гуляли – лилися грози,

Для тебе з чужих городів косив він маки.

Коли ти його сприйняла на всім серйозі –

Тоді-то в житті серйозно дала ти маху. 

Коли він побачив в тебе великі мухи,

То пообривав всі крила, закрив в коробці.

Коли він погрався швидко й заснув без духу –

Подумала ти, що ма́буть такі всі хлопці.

Коли він тобі зізнавсь, що давно без даху,

Зате без границь ширяє, бо на колесах,

Хотіла тоді послати його в монахи,

Та він обіймав так ніжно і звав "Принцеса".

Коли ти його вознесла до свого трону –

Тобі у дари підніс він слона і бульки.

Ви разом чудесно й жваво жили до скону,

Ділили на двох соломку й дивились мультик.