Подих у спину,
Запах інтиму
І дотик до найерогенніших місць.
Подумки лину
Жаром в лавину.
Гарячого м'яза напружилась міць.
Тілом до тіла,
Мов одне ціле,
І не роз'єднати нас зміною поз.
Ми розпашіли,
Танули, мліли,
Чуттям своїм близили апофеоз.
Сковані руки,
Стримані рухи,
Донизу краплинами котиться піт.
Стишені звуки
Губ біля вуха:
“Вже близько. От-от і виходити слід”.
Я закипаю
І йду до краю,
Ще мить і я вибухну стогоном “Ай”.
Та покидаю
В напрямку раю
Людьми переповнений клятий трамвай.
|