Стоїть в аптеці біля каси

Дідусь трухлявий, як пеньок,

Говорить голосно: "Продайте

Пігулки "Золотий коньок".

Я усміхнувсь позаду нього,

Подумав: "Дід – ще той козак!

Коня тримає золотого

В міцних порепаних руках".

Говорить ввічливо аптекар,

Що дорогий це препарат –

Дідусь у кулачок похекав:

"Ти не рахуй моїх витрат!

Я щойно пенсію отримав.

Купити маю ще вино.

Ми вдвох із бабов Катеринов

Замутим ввечері кіно".

Дідусь з аптеки йшов пристрибом,

Зраділий був, неначе кінь.

Я вслід йому сказав крізь шибу:

"Господь у поміч вам. Амінь".