Добре знати, що ти є поруч,

Хоч між нами безодня слів,

Що ковтали, мов хліб з кагором,

Під святий літургійний спів,

І схилялись в німім поклоні,

Не пускаючи слово ввись,

Затискали в тремкі долоні

Те, що бути могло колись.

Добре знати, що ти є поруч,

Хоч між нами пустеля снів,

Де блукатимемо до скону,

Збившись з ліку ночей і днів.

Найсильніші піщані бурі

Не лякатимуть двох роззяв,

Що з'єднаються в авантюрі,

Пробиваючи шлях у яв.

Добре знати, що ти є поруч,

Хоч між нами водойма мрій,

Що розмили увесь кошторис

В кам’яних берегах бездій,

Та хвилюють надалі попри

Їх ціну у один п’ятак…

Те, що поруч – це звісно добре,

Та шкода, що лише в думках.