У зажурених кутках

Стін

Спочиватиме нічний

Жах,

Відгорілих почуттів

Тлін

І стосунків нетривких

Крах.

Лікуватиме мій біль

Сон,

Помагатиме йому

Час.

Серце змінить на мінор

Тон,

Уллюсь в сірість мовчазних

Мас.

Не лунатиме вночі

Крик,

Адже в хмарах міцно спить

Бог.

Не змирився я та все ж

Звик,

Що не бути більше нам

Вдвох.