Красивих люблять часто і палкіше,

Веселих люблять менше, та скоріш, -

І мовчазних кохають, тільки рідше,

Зате, якщо кохають, то сильніш.

Не горлай ніжних слів, не горлай,

Стримай їх до пори у неволі, -

Пароплави вночі кричать хай,

Ну а ти – ти промовч, приховай, -

Поспішиш і шукай вітра в полі.

Сумні вона вичитує романи, -

Хай порівняє, ти лиш їй повір, -

От чорні ж появилися тюльпани,

Щоб білі більше милували зір.

Не горлай ніжних слів, не горлай,

Стримай їх до пори у неволі, -

Грач з поетом горлають нехай,

Ну а ти – ти промовч, приховай, -

Поспішиш і шукай вітра в полі.

Біжать слова, а що?! – Їм надто тісно.

"Спізнитись хай тебе не мучить страх".

Слів так багато – та як можеш, звісно,

Скажи, коли не втримати слова́.

Та не горлай отих слів, не горлай,

Стримай їх до пори у неволі, -

Пароплави вночі кричать хай,

Ти замовч, ти промовч, приховай, -

Поспішиш і шукай вітра в полі.